👀 Завдання на 26.04.2021:

1. Укр.мова (Особові закінчення дієслів.)

с.155 правило

перегляд відео: https://www.youtube.com/watch?v=EaDO_t3ISTI

 

 

 

 

 

 

 

впр. 355 письмово з коментуванням

впр. 359 з поясненням учнів, використовуючи таблицю с.155.

Д.З. - с.155 повторити правило в таблиці, впр. 360 письмово.

 

 2.Математика (Ділення багатоцифрових чисел на двоцифрові. Розв'язування задач.) 

перегляд відео: https://www.youtube.com/watch?v=XP-WKwlSf-c

(виконання математичного диктанту з відео).

№1004 розгляд та пояснення  розв'язування ділення вчителем

№1005 розв'язування прикладів з коментуванням учнями

 

 

 

 

 

 

фізкультурна хвилинка: https://www.youtube.com/watch?v=3sg5oJQmlBY 

№1008 письмово з поясненням одного з учнів

№1006 самостійна робота 

Д.З. - №1011,1012.

3. Інформатика (Як додавати анімаційні ефекти до  об'єктів презентації)

перегляд пояснення: https://www.youtube.com/watch?v=bk1VmOfmmAE

виконання завдань:

 

Д.З. - с.153-156 повторити, с.157 відповісти на питання.

4.Літерат. чит. (Оповідання. Микола Носов "Мишкова каша")

 Народився 10 (23) листопада 1908 року в Києві в сім'ї актора-естрадника^[6] Миколи Петровича Носова та Варвари Петрівни Носової, окрім нього, у родині ще були брати Петро (старший) та Борис (молодший) і молодша сестра Лариса. Дитинство провів в Ірпені. Потім родина мешкала на вулицях Глибочицькій, Борщагівській та у 1919-23 роках Маріїнсько-Благовіщенській (тепер Саксаганського), 86. Дитинство описав у повісті «Тайна на дне колодца»^[7]. З 1915 по 1923 роки навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка (згодом 9-а гімназія, трудова школа). З 1923 року родина знову мешкала в Ірпені. Навчався у вечірній робітничій школі. У 1927—1929 вчився в Київському художньому інституті, звідки перевівся в Московський інститут кінематографії (закінчив у 1932). У 1932—1951 — режисер-постановник мультиплікаційних, науково-популярних та навчальних фільмів (у тому числі для Червоної Армії, заслуживши цим у 1943 орден Червоної Зірки).

Почав публікувати оповідання у 1938 («Витівники», «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові штани», «Мишкова каша», «Городники», «Фантазери» та ін., які друкувалися головним чином у дитячому журналі «Мурзілка» і згодом склали основу першої збірки Носова «Тук-тук-тук», 1945). Носов увів до дитячої літератури нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, який увесь час прагне щось робити, але постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

Особливо широку популярність завоювали його повісті для підлітків «Весела сімейка» (1949), «Щоденник Миколки Синіцина» (1950), «Вітя Малєєв в школі й удома» (1951; Сталінська премія, 1952).

Довготривалу популярність і любов читачів здобули його казкові твори про Незнайка. Перше з них — казка «Гвинтик, Шпунтик і пилосос». Надалі герой з'явився в знаменитій трилогії, що складається з романів-казок «Пригоди Незнайка і його товаришів» (1953—1954), «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1964—1965; Державна премія РРФСР ім. Н. К. Крупської, 1969).

Автобіографічний твір письменника — «Повість про мого друга Ігоря» (1971—1972), написана у формі щоденникових записів з життя дідуся й онука (1-а ч. — «Між роком і двома», 2-а ч. — «Від двох до двох з половиною років») і мемуарна повість «Таємниця на дні колодязя» (1977; два її первісних варіанти — «Повість про дитинство» і «Все попереду», обидві 1976).

У 2018 році у Святошинському районі Києва нова вулиця була названа на честь Миколи Носова^[8]. 

 

с.154-155 читання першої частини оповідання.

Д.З. - с.154-155 виразне читання першої частини, відповіді на тести письмово (вайбер).